Минає чотири роки від дня, який назавжди розділив наше життя на «до» і «після».
Ранок, що почався з вибухів, став точкою відліку нової реальності — жорсткої, болісної, але водночас такої, що показала справжню силу українського суспільства.
Чотири роки наш народ тримає оборону — на передовій і в тилу, у госпіталях і школах, на підприємствах і в університетах. Кожен із нас став частиною цього спротиву: хтось зі зброєю в руках, хтось — своєю працею, знаннями та вірою у перемогу.
Останній рік мав свої особливі виклики. Масовані удари по енергетичній інфраструктурі принесли тривалі блекаути, жорсткі графіки відключень світла, тепла й води. Генератори, павербанки, робота в умовах обмежених ресурсів стали буденністю. Постійні атаки ударних безпілотників, повітряні тривоги, постійна напруга — усе це стало фоном нашого щоденного життя. І попри це — університет продовжує працювати: проводити заняття, досліджувати, навчати й навчатися.
Дніпровський інститут МАУП схиляє голову перед пам'яттю всіх, хто віддав своє життя за свободу і майбутнє України. Ми висловлюємо щиру подяку та глибоку повагу нашим військовим, волонтерам, медикам, рятувальникам — усім, хто щодня боронить нашу землю і підтримує ближніх. Завдяки їхній мужності та самопожертві ми маємо можливість зберігати освітній і науковий фронт.
Наш інститут живе й розвивається, готує фахівців, які формуватимуть економіку відновлення, інфраструктуру майбутнього, сучасну науку. Ми закладаємо фундамент України, яка буде технологічною, правовою та європейською — не лише за формою, а за цінностями.
Наш спільний обов'язок сьогодні — чесно і професійно робити свою справу. Зберігати якість освіти. Розвивати науку. Підтримувати одне одного. Плекати молоде покоління, яке житиме й працюватиме у відновленій країні.
Чотири роки війни змінили кожного з нас. Вони навчили цінувати світло в аудиторіях і домівках, живу думку, можливість планувати майбутнє. Навчили відповідальності за слово, рішення і вибір. Ці роки показали світу: Україна — це народ із незламним духом, народ, який обрав свободу і платить за неї найвищу ціну.
Ми пережили найтемніші дні. Переживемо й нинішні випробування. Бо маємо віру, розум і спільну мету. І маємо головне — Україну, яку не вдалося і не вдасться зламати.
Ми пам'ятаємо. Ми боремося. Ми переможемо.
Слава Україні! Героям Слава!
Адміністрація та колектив Дніпровського інституту МАУП