На базі кафедри права Дніпровського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом відповідно до плану заходів інноваційної освітньої програми з підвищення моральних та духовних цінностей та якостей правознавця з приводу Судової реформи в Україні, в період з 22 по 29 вересня 2021 року було проведено Наукову Конференцію на тему: «Християнське коріння  сучасного права».

В Конференції взяли участь науково-педагогічний склад кафедри права ДІ МАУП,  провідні науковці, досвідчені , правники-практики правоохоронних та судових органів, студенти Дніпропетровщини; зроблено 30 доповідей, з яких 22 надано з використанням мультимедійної техніки і комп’ютера.

Пройшло засідання 4 секцій:

• Юридична деонтологія
• Порівняльне правознавство
• Судові та правоохоронні органи
• Основи приватного римського права.

Високий науковий рівень доповідей відзначено організаційним комітетом Конференції, а також достатньо велика кількість учасників, свідчить про підвищення інтересу до науки серед студентів, правників-практиків, науковців, які намагались шукати відповіді  на найбільш актуальні питання і проблеми окремих галузей права, намагаючись відтворити цілісну картину системи права, правового поля України, правові аспекти сучасних реформ, фундаментальні аспекти моралі  та духовності працівників правоохоронних та судових органів.

Проведення Наукової Конференції ставило наступні питання:

1. Підвищення інтересу до науки Право;
2. Організація обміну новими результатами досліджень між студентами, молодими вченими, досвідченими науковцями, правниками-практиками;
3. Розширення обсягу рекомендованої до вивчення сучасної літератури;
4. Освоєння студентами технології ведення наукових дискусій.

За результатами проведеної Конференції зроблено наступні висновки.

Із прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. були визначені основні принципи побудови України як демократичної, правової держави, в якій державна влада має здійснюватися за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Побудова правової держави вимагає насамперед реалізації засад верховенства права, коли діяльність  держава, її органів обмежена Конституцією, чинними законами, іншими нормативними актами, а головним напрямом діяльності держави є забезпечення прав і свобод людини. У правовій державі суттєво змінюється роль суду як органу державної влади.  Здійснюючи правосуддя на засадах законності, об’єктивності і неупередженості, суд має вирішувати конфлікт в усіх сферах суспільних відносин, включаючи і визначення відповідальності держави, її органів перед громадянином або об’єднанням громадян. Найбільш повна та об’єктивна оцінка ефективності будь-якої судової системи грунтується на її можливості надійно захищати права та свободи людини і громадянина, служити ідеалам добра і справедливості, а не певному державному політичному ладу чи ідеології.

ХХІ століття людство ставить нові вимоги перед наукою і освітою, відкриває нові перспективи і ще незвідані галузі для дослідження. Сучасне молоде покоління має отримати ті знання, які вже стають – і надалі будуть – пріоритетними. Відчутним є поступ країни до нового етапу, своєрідного духовно-морального ренесансу, який все активніше заявляє про себе у суспільному житті, у процесі демократично-правових перетворень.

Підготовка спеціалістів вищої якості на даному, якісно новому етапі розбудови незалежної держави, вимагає більш глибокого пізнання духовної основи життя – Всесвіт, його нерозгаданих таємниць, щоб правильно обрати шлях, яким йти у майбутнє. А правильно обраний шлях – це, одночасно, й найдоступніший шлях.

Навчальний процес пропонує кожному студенту-правознавцю основні спірні («вічні»!) питання – онтології та деонтології, зосереджує увагу на особливостях професії, подає судження правників-практиків. З великого числа філософсько-правових проблем розглядаються ті, які дають можливість більш глибоко проникнути у суть юридичної деонтології, збагнути її ключові аспекти й до того ж є сьогодні найбільш актуальними. Юридична деонтологія – як сфера, що охоплює всі форми моральних вимог, дозволяє внутрішньо збагнути суть професії, здатна розвинути великий резерв здібностей майбутнього правника і логіку професійних дій, етику мислення , етику свідомості , почуттів, співвідношення раціонального та ірраціонального. Ці та інші здобутки, як правило є результатом глибокого процесу виховання і самовиховання. І все це – насамперед необхідно для того, щоб створювати моральну, духовну культуру у процесі діяльності, забезпечувати найефективніше управління правовими процесами. Центральне місце у юридичній деонтології відведено розумінню людини як триєдиної антропологічної єдності ( тіло, душа, дух). Найбільшої уваги заслуговує з’ясування  такого поняття, як дух людини, прояв свободи духу в межах дії природного права, тобто, у підсумку – дух права. Юридична деонтологія будується на основних засадах філософії: онтології ( що існує), етиці (що треба робити), епістемології (що можна знати). Ці засади грунтуються як на знаннях позитивного , так і природного права, вони не допускають руйнівних процесів у правовій системі, а дозволяють пізнати правове явище і прийняти справедливе рішення. Для досягнення такої мети необхідно, щоб юрист постійно керувався внутрішнім імперативом службового обов’язку.

У стародавньому Римі науку Право було засновано як науку про Справедливість. Першими судочинцями були саме священнослужителі. Саме священнослужителям було надано безперечну довіру щодо вирішення конфліктів та суперечок, визначати кваліфікацію злочину та призначати справедливе покарання. Тому не дивно, що сьогодні правознавство все частіше звертається до науки Богослов’я. Актуальними є християнські основи, які закладено в сучасні правові аспекти, біблейські джерела сучасного права. Актуальними є природно-правові норми, викладені в Біблії починаючи з днів утворення і діючих на протязі всіх біблейських подій. Важливе місце в дослідженні займає розгляд паралелей між структурою «земної» і «небесної» влади, біблейськими і сучасними уявленнями про розділ влад. Доцільним є аналіз біблейського розуміння теократії, взаємовідносин духовної і світської влад; розгляд права на життя, свободу особи, свободу слова, права на сім’ю, на працю, на власність як тих, що створюють людину властивостей, передбачених в божественному творінні і осмислення їх в духовному аспекті.

На жаль, сучасна юриспруденція забуває про своє моральне і духовне коріння. Наслідки цієї бездуховності правової свідомості ми відчуваємо все більше і більше – у всіх сферах суспільних, державних і міжнародних відносин. Саме тому наукове дослідження духовних, моральних основ сучасного права є актуальним  сьогодні.

Науковцями та всіма іншими учасниками Наукової Конференції «Християнське коріння сучасного права» високо оцінено працю доктора філософії з богослов’я Протоієрея Православної Церкви України Богдана Святославовича Гулямова «ЛОГОС vs МАТРИЦЯ», який набув вищу світську і богословську освіту. Отримав освіту в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті (нині – Придніпровська державна академія будівництва та архітектури). Навчався в Православному в Свято-Тихонівському гуманітарному університеті, закінчив Харківську духовну семінарію і магістратуру Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (факультет «Філософська освіта і наука», спеціальність «Богослов’я»). Удостоєний багатьох церковних нагород, зокрема, вищої нагороди Єрусалимського Патріархату – ордена хреста Святого Гроба. Будучи священнослужителем Української Православної Церкви, був одним із ключових учасників боротьби за об’єднання  українського Православ’я на базі канонічної автокефалії. Учасник Об’єднавчого Помісного Собору в київському храмі Святої Софії 15 грудня 2018 року.

Розглядаючи матеріали праці, яка є введенням в християнство, учасники Конференції узагальнили пошуки питань щодо державного права, морального стану сучасного суспільства, духовної свідомості особи, що веде до відповідної правосвідомості як окремої людини так і суспільства в цілому.

Позитивним є той факт, що учасниками Конференції пропонується перевод розуміння проблем держави і права в русло духовних розумінь представникам судової влади, призваної до забезпечення конституційності рішень вищих власних органів країни, на виконання вимог діючої Судової реформи в Україні.

Можливо, не з усім в праці автора можуть згодитися правники. Окремі положення і висновки автора можуть визвати цікаву дискусію в колі сучасних правознавців. Але ця обставина не зменшує актуальності та  достоїнства праці,  публікацію якої слід розцінювати перед усім як пропозицію до дискусії на фоні духовних та моральних аспектів, з питань, які є актуальними сьогодні не тільки для України, але і для всіх країн, історично і духовно пов’язаних з християнством.

30 вересня 2021 р. на засіданні кафедри права Дніпровського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом винесено рішення про затвердження оновленого переліку рекомендованої до вивчення літератури, до якого внесено  працю Протоієрея Богдана Гулямова Логос vs Матриця. Віра Церкви і гіпотеза симуляції.- К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2020.- 208 с. Рекомендовано вивчення матеріалів праці  «Логос vs Матриця» доктора філософії з богослов’я Протоієрея Богдана Святославовича Гулямова щодо дисциплін з  Філософії права, Юридичної деонтології, Порівняльного правознавства, Конституційного права,  Державного управління, Основ римського приватного права, Сімейного права.