01 березня 2024 року викладач Дніпровського інституту ПрАТ «ВНЗ «МАУП», психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович прийняв участь в онлайн семінарі для фахівців на тему: «Сексуальна освіта для дітей із ментальними порушеннями» (кількість годин: 4 академічні години) та отримав сертифікат. Даний семінар був організований та проведений Президентом ГО «МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ ПСИХОЛОГІВ ТА КОНСУЛЬТАНТІВ ІЗ СЕКСУАЛЬНОЇ ОСВІТИ», консультантом із сексуальної освіти та сексуальної варіативності, фахівцем із психології сексуальності, магістром психології Журавським Максимом Валерійовичем.

Психосексуальний розвиток людини – це складний процес, який починається в ембріональному періоді онтогенезу, зі статевого диференціювання мозку плоду і закінчується статевою зрілістю, формуванням статевої самосвідомості (відчуття себе представником певної статі) та спрямованістю статевого потягу і сексуальної поведінки в результаті спільних зусиль природи та виховання.       

Отже, як же відбувається психосексуальний розвиток дитини та які існують основні етапи?

У перший етап психосексуального розвитку відбувається формування статевої самосвідомості, дитина усвідомлює свою статеву приналежність, починає усвідомлювати особливості та відмінності двох статей: чоловічої та жіночої, розпочинається у парапубертатний період з 1,5 – 3 років та закінчується у 5 – 7 років. Цей період характеризується тим, що соціалізація ще обмежена, більшою мірою дитина бачить батьків, бабусь, дідусів, і визначення власної статі більшою мірою залежить від того, як поводиться споріднене оточення дитини. Дитина може ставити запитання, ця цікавість має заохочуватися батьками, дитина має бачити, чим відрізняється чоловік від жінки, хлопчик від дівчинки. У цей період дитина усвідомлює наявність двох статей, усе це проявляється і в іграх зокрема.. Вікові рамки орієнтовні, кожна дитина формується по-різному, у кожній сім’ї можуть бути кілька дітей, і в кожної дитини буде різне психосексуальне формування.

Другий етап: формування стереотипу статево-рольової поведінки, відбувається усвідомлення та пізнання власної статевої ролі, засвоєння уявлень про те, як має поводитися «справжній чоловік» або «справжня жінка». Цей етап припадає приблизно з 5 – 7 до 10 років. На цьому етапі відбувається закладка, що має робити жінка, і що має робити чоловік, тому батькам важливо бути зразком для наслідування на цьому етапі. Крім цього, розширюється соціалізація дитини, зокрема, школа та інші гуртки через яку вона також може брати  інформацію.

Третій етап: формування психосексуальних орієнтацій, відбувається максимальне функціонування ендокринної системи, зокрема статевих залоз, формується статевий потяг (лібідо) – від платонічного (обожнювання, платонічні мрії, фантазії, залицяння, платонічне спілкування, це переживання любові, романтики у фільмах, на цьому етапі ще немає жодних сексуальних сцен, дитина може закохуватися, причому закоханість може бути як у живу людину, так і в образ якийсь вигаданий) до еротичного (еротичні фантазії, еротичні ласки та ігри, бажання реалізуються у вигляді тілесних контактів, можуть бути дотики, поцілунки, любовні пестощі), а в подальшому до сексуального (сексуальні фантазії, початок статевого життя, поєднання сексуальних зв’язків із періодами стриманості та мастурбації, формуються ерогенні зони, з’являється перший оргазм, партнерська практика). Всі ці етапи включають у себе статеве (10 – 18 років) та біологічне «дозрівання» (до 26 років).

Але розвиток деяких процесів у головному мозку – мислення, уява, креативність (здатність до творчості) – тривають усе життя.

У рамках інформативного та практичного заняття було висвітлено багато проблемних питань, зокрема, що говорити дитині до 4-х років? Як розмовляти з дитиною про питання статевого виховання? Як відповідати коли дитина починає проявляти цікавість до тіла, сексуальності та питань процесу розмноження (звідки беруться діти тощо)? Як реагувати на  прояви підліткової сексуальності тощо?        

Що ж таке ментальні порушення та які існують розлади аутистичного спектру у дітей?

Ментальні порушення – це важке порушення психічного розвитку, при якому, насамперед страждає здатність до соціальної взаємодії та поведінки. У таких дітей відзначаються порушення інтелектуального розвитку, що виникають на ранніх етапах розвитку. Діти з ментальними порушеннями мають низку специфічних особливостей, які проявляються: у відставанні термінів і темпі розвитку; інертності, пасивності, які відмічаються в усіх сферах життєдіяльності дитини; істотному недорозвитку моторних і мовленнєвих функцій; несформованості когнітивної діяльності; примітивності інтересів, потреб, мотивів; зниженні пізнавального інтересу; порушенні емоційно-вольової сфери. Ступінь прояву цих порушень коливається від легких до глибоких форм.

Розлади аутистичного спектра (ASD – Autism Spectrum Disorders), ця група включає:

• Аутизм: впливає на соціальні навички, спілкування та поведінку (сексуальна поведінка дитини може бути не передбачувана, наприклад: дитина аутист може почати раптово кричати, їй може хтось сподобатися, вона може це проявити у вигляді крику та може швидко підбігти з метою обійняти іншу дитину, але може замість обіймів почати її бити руками, тобто виявляти агресію, бо дитина не зможе до кінця  зрозуміти, що з нею відбувається).
• Синдром Аспергера: впливає на соціальну взаємодію та інтереси (діти та дорослі, які мають даний синдром часто страждають від нерозуміння свого тіла особливо якщо вони відчувають сексуальне збудження).
• Синдром Ретта (цереброатрофічна гіперамоніємія): психоневрологічне спадкове захворювання, що призводить до важкої форми розумової відсталості, яке здебільшого трапляється у дівчаток, впливає на спілкування та координацію рухів (характерним для цього стану є стереотипні, одноманітні рухи рук, їхнє потирання, заламування, які, при цьому, не носять цілеспрямованого характеру, спостерігається низький психологічний тонус, обличчя дитини поступово набуває сумного, «неживого» виразу, погляд стає розфокусованим або спрямованим в одну точку перед собою, рухи стають загальмованими, з’являються судомні напади).

Статеве (сексуальне) виховання є важливою складовою розвитку дітей з ментальними порушеннями. Вони також потребують розуміння, підтримки та інформованості в цій сфері, подібно до своїх однолітків. Слід зазначити, що сексуальна освіта є важливою для цієї категорії дітей, оскільки:

Cтатеве виховання допомагає дітям з ментальними порушеннями розвинути розуміння свого тіла, його функцій і змін, які відбуваються в період статевого дозрівання. Це дає їм змогу відчути себе більш впевнено й усвідомлено у своєму тілі. Знання про фізичні зміни та можливі проблеми, пов’язані зі статевою сферою, допомагає підліткам із ментальними порушеннями ухвалювати усвідомлені рішення та піклуватися про своє здоров’я.

• Cтатеве виховання навчає дітей з ментальними порушеннями навичок свідомих і здорових стосунків. Вони вчаться встановлювати кордони, розуміти власні емоції та емоції інших людей, а також спілкуватися і взаємодіяти з протилежною статтю. Це важливо для того, щоб підлітки з ментальними порушеннями могли будувати здорові та взаєморозуміючі стосунки у майбутньому.
• Cтатеве виховання допомагає дітям з ментальними порушеннями розвинути знання про сексуальну безпеку та запобігання небажаній вагітності або зараженню статевими інфекціями. Крім того, ці діти можуть бути більш уразливими перед можливістю стати постраждалими від сексуального зловживання. Сексуальна освіта може надати їм знання та навички, які зможуть допомогти їм розпізнати небезпеку та захистити себе у слушний час.
• Статеве виховання вчить дітей з ментальними порушеннями поваги до себе та інших людей. Вони розуміють важливість згоди, різних форм сексуальності та гендерної рівності. Ці принципи сприяють створенню більш толерантного та інклюзивного суспільства. 

Необхідно зазначити, що статеве виховання для підлітків з ментальними порушеннями має бути адаптоване до їхніх індивідуальних потреб і здібностей. Воно має бути подане у  доступній і зрозумілій формі, з використанням візуальних та аудіовізуальних матеріалів та засобів, ігор, рольових вправ тощо. Такий підхід допоможе їм краще засвоїти інформацію та застосовувати її на практиці. Статеве виховання є невід'ємною частиною розвитку дітей з ментальними порушеннями. Воно сприяє їхньому емоційному, фізичному та соціальному благополуччю, а також зміцнює їхню самоповагу та здатність ухвалювати поінформовані рішення. Це допомагає їм стати активними учасниками суспільства та будувати нормальні стосунки, - зазначив психолог.