Викладач Дніпровського інституту ПрАТ ВНЗ «МАУП», психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович інформує про наступне. Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму - (іншими офіційними мовами ООН: англ. World Autism Awareness Day, ісп. Día mundial de concienciación sobre el autismo, фр. Journée mondiale de la sensibilisation à l'autisme) встановлений Генеральною Асамблеєю ООН 18 грудня 2007 року (резолюція № A/RES/62/139) відзначається, починаючи з 2008 року, щорічно 2 квітня.

У 1938 році австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої  психології став використовувати термін «аутизм», введений швейцарським психіатром  Ейгеном Блейлером у 1920 році для визначення досліджуваної ним симптоматики, названої Аспергером як «аутистичні психопати». Саме Е. Блейлеру належить сучасне поняття термінології аутизму, він розумів під аутизмом відгородженість від світу, занурення в себе.  

Аутизм – це психічний розлад із групи загальних розладів розвитку з характерними якісними аномаліями в соціальному спілкуванні та взаємодії; обмеженим стереотипним, повторюваним набором інтересів і діяльності. Це модель спотвореного психічного розвитку. Сучасні класифікації розглядають аутизм як загальне "первазивне" (всеосяжне, всепроникаюче) порушення розвитку. Це підкреслює той факт, що при аутизмі страждає не якась одна функція або невелика кількість функцій, а психіка в цілому.

Аутизм у дітей є загадковим захворюванням, за якого в кожного пацієнта є свої симптоми. Однак кожному хворому на аутизм притаманні загальні риси, які й дають підстави вважати про наявність цього захворювання. Ознаки та симптоми дитячого аутизму залежать від віку. Тому виділяють чотири основні групи ознак і симптомів:

• ранній аутизм (у дітей до двох років);
• дитячий аутизм (у дітей від двох до одинадцяти років);
• підлітковий аутизм (у тінейджерів від одинадцяти до вісімнадцяти років);
• аутизм дорослих.

Вік - від 2 до 11 років

У дітей старше двох років залишаються всі ті симптоми, які характерні для раннього аутизму (не відгукується на своє ім’я, не дивиться в очі співрозмовнику, грається наодинці тощо), а також до них приєднуються й інші:

• дитина не бажає брати участь у бесідах, ніколи не розпочинає розмову і взагалі не прагне до спілкування;
• дитину цікавить тільки один вид діяльності (музика, малювання, математика);
• може повторювати одне й те саме слово або звук постійно;
• якщо відбувається зміна звичної середи, дитина впадає в паніку;
• дитина насилу набуває навичок, у школі не може навчитися читати і писати.

Вік - старше одинадцяти років

У цьому віці діти, які страждають на синдром аутизму, зазвичай набувають простих навичок спілкування з людьми, але все одно віддають перевагу самотності. Період статевого дозрівання у дітей з аутизмом протікає набагато складніше, ніж у звичайних дітей. Вони стають агресивними, можуть перебувати в депресії.

Причини аутизму в дітей

Учені досі не можуть встановити причини виникнення аутизму в дітей. Теорій з цього приводу існує багато, проте жодна з них так і не знайшла підтвердження клінічно. Більшість учених вважає, що аутизм дитячий - спадкове захворювання.

Учені з’ясували, що найчастіше аутизм вражає первістків

Не виключають, що причиною цього захворювання є вірусна інфекція (краснуха, кір, вітрянка та ін.) матері під час вагітності. Вона сприяє органічним змінам будови головного мозку дитини, що надалі призводить до дитячого аутизму.

Лікування аутизму в дітей

Лікування аутизму в дітей - це довгий, важкий, складний процес, що виснажує і психологічно, і фізично. Батьки таких дітей повинні приготуватися до того, що боротьба з хворобою буде тривалою і необов’язково успішною. Лікарські препарати під час лікування дитячого аутизму є марними. Однак вони можуть купірувати (призупиняти) супутню симптоматику. Психосоціальна адаптація та психіатричний супровід - головні способи корекції та лікування аутизму.

Правила, які рекомендовано виконувати під час лікування дитини, хворої на аутизм:

• Лікування дитини має відбуватися не тільки в лікувальному закладі, а й удома, у дитячому садку, на вулиці. Батькам доведеться не тільки водити дитину до психолога, а й самим відвідувати його, оскільки займатися з дитиною-аутистом - завдання не з легких і сильно позначається на психіці самих батьків;
• Потрібно вибрати досвідченого і висококваліфікованого лікаря-психіатра, який зможе займатися дитиною тривалий час, оскільки часта зміна лікарів призводить до погіршення стану дитини;
• У лікуванні дитини-аутиста головним є повторення. Щодня потрібно повторювати одні й ті самі навички, щоб дитина змогла навчитися їх робити. Навіть після того, як дитина запам’ятає щось, потрібно буде періодично до цього повертатися;
• Батькам потрібно відпочивати від лікування дитини, бо це дуже важко психологічно - дуже багато займатися з дитиною і не завжди бачити поліпшення. Тому хоча б раз на рік батьки повинні їхати на відпочинок;
• У дитини має бути точний розпорядок дня;
• Батьки дитини мають познайомитися з батьками інших дітей-аутистів. Спілкування з ними допоможе легше ставитися до захворювання своєї дитини. Існують групи, в яких такі батьки діляться досвідом, радіють успіхам дітей;
• Потрібно навчитися володіти увагою дитини, для чого потрібно по кілька разів звертатися до неї на ім’я і ніколи не підвищувати на неї голос;
• Не можна змінювати середу, до якої звикла дитина.

Прогноз захворювання в кожному окремому випадку різний. Не можна сподіватися на те, що через тиждень або максимум місяць дитина стане нормальною. Лікування дітей, які страждають на аутизм, триває все життя. Багато дітей із синдромом аутизму йдуть на контакт уже через два-три місяці. Однак у деяких позитивної динаміки може не спостерігатися роками.

Використання методів арт-терапії в корекційно-розвивальній роботі

Позитивний ефект у лікуванні аутизму надає також арт-терапія. Арт-терапія для дітей з аутизмом - це вид психологічної допомоги, що базується на зануренні в мистецтво або творчість. Вона об’єднує психокорекційні дії, соціальну адаптацію та розвиток навичок дитини.

Арт-терапія зосереджується на процесі, який побудований таким чином, щоб знизити емоційне навантаження хворого. Шляхом творчої роботи психолог створює атмосферу довіри, що допомагає налагодити контакти із залученими в процес людьми. Арт-терапія дає змогу висловити за допомогою образів те, що дитина не може сказати словами, тим самим знижуючи тривожність.

Усі ці методики розвивають у дітей-аутистів уяву, допомагають концентрувати увагу. Йде активний розвиток дрібної моторики рук. Проходять навіть початкові стадії творчості - малюка вчать тримати олівець, правильно користуватися ножицями, фарбами та іншими матеріалами.

Арт-терапія при аутизмі не обов’язково складається виключно з малювання. Це може бути ліплення, робота з фотографіями, створення м’яких іграшок тощо. Наступні категорії також входять до складу арт-терапії:

• казко-терапія;
• драмо-терапія;
• бібліо-терапія;
• музико-терапія;
• танцювально-рухова терапія;
• кіно-терапія;
• лялько-терапія;
• пісочна терапія.

Підбір методик здійснюється залежно від особливостей конкретної людини. Техніка має заманювати, розважати і бути приємною. Якщо ж вона викликає негативні емоції, такі як роздратування, невдоволення, злість, то модель було підібрано некоректно.

Звісно, під час підбору методики важливо подбати про те, щоб умови, в яких працює дитина, були безпечними і сприяли активності та самовираженню. Таким чином, підвищується пізнавальна активність. Це сприяє одночасному застосуванню комплексної реабілітації хворого.

Психологи рекомендують вдаватися до педагогічної корекції за допомогою арт-терапії. Тут важливо враховувати ступінь зрілості всіх психічних і фізичних показників. Шляхом застосування творчих методик, наприклад малювання гуашшю, дітей навчають кольорів. Олівці допоможуть у вивченні цифр і найпростішої арифметики.

Переваги арт-терапії:

• Підійде будь-якому клієнту (пацієнту). Різноманітність видів мистецтва супроводжується фантазією та креативністю фахівця. Так можна знайти підхід до кожного, і боротися з індивідуальними проблемами.
• Діти з аутизмом погано співвідносять почуття зі словами та рідко говорять про свої емоції. Творчість - це можливість висловити стан без слів.
• Обходяться блокувальні та захисні сторони свідомості аутиста. Арт-терапія стимулює бути відкритим.
• Дитина-аутист соціалізується, вчиться довіряти.

Можливі мінуси арт-терапії:

• Дитина може не виявляти інтерес до запропонованих методик. Нове може лякати.
• Іноді доводиться починати з банальних речей (як тримати в руці олівець), а нудьга може відлякати дитину або не привернути її уваги.
• Ефективність у регулярності. Необхідно пам’ятати про повторення для закріплення навичок - на це іноді йдуть місяці.

Робота з дитиною має бути побудована на наочності та лаконічності. Аутистичні захворювання призводять до того, що дитина використовує тільки один тип мислення для сприйняття навколишнього світу. У дітей відсутнє широке абстрактне сприйняття, а отже, зрозуміти ненаглядні форми та сюжети їм складно.

Фахівець, який проводить арт-терапію, зобов’язаний приймати клієнта (пацієнта) таким, яким він є і не вимагати від нього більшого, ніж він може дати. Ба більше, є вибір, який дитина або дорослий робить і з цим треба рахуватися. Арт-терапія стимулює до того, щоб робити самостійний вибір, а отже, вчить незалежності, - зазначив психолог.