Викладач Дніпровського інституту ПрАТ ВНЗ «МАУП», психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович інформує про наступне. Міжнародна організація праці, МОП (International Labour Organization, ILO) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці, або Всесвітнім днем безпеки та здоров’я на робочому місці (World Day for Safety and Health at Work), для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення і просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Уперше цей день було відзначено 2003 року.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, вперше проведеного американськими і канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які постраждали або загинули на робочому місці.

Сьогодні більш ніж у ста країнах проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. Вони організовуються, як правило, силами місцевої влади, профспілкових організацій, організацій роботодавців і фахівців у галузі охорони праці. За оцінками МОП, щороку у світі близько 2,3 мільйона людей гинуть унаслідок нещасних випадків на робочому місці та професійних захворювань. З цього числа близько 317 тисяч випадків становлять нещасні випадки зі смертельними наслідками і близько 1,7 – 2 мільйони смертей, викликаних захворюваннями, пов’язаними з роботою.

Крім того, щорічно працівники страждають приблизно від 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які призводять до відсутності на робочому місці впродовж більш ніж 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Унаслідок неадекватного забезпечення стандартів охорони праці глобальній економіці завдається збиток у розмірі 4 % ВВП.

Тому Міжнародна організація праці і закликає всі країни відзначати Всесвітній день охорони праці, щоб запобігати нещасним випадкам і знижувати ймовірність захворювань на робочих місцях у всьому світі.

Трудова діяльність – це джерело розвитку суспільства, створення матеріальних, культурних і духовних цінностей, передумова існування як кожної окремої людини, так і людства в цілому. У процесі трудової діяльності розвиваються здібності людини, мислення, чуттєве сприйняття світу. З погляду фізіології будь-яка трудова діяльність – це витрати фізичної і розумової енергії людини, але ці витрати необхідні і корисні для неї. Виконуючи трудові обов’язки, людина працює не лише заради свого блага, а задля блага суспільства в цілому. З економічної думки трудова діяльність повинна забезпечувати максимально можливий рівень продуктивності, тому одним із завдань суспільства є забезпечення таких умов її, коли вона не буде спричиняти негативного впливу на здоров’я працюючих, не буде завдавати шкоди оточуючим людям та довкіллю.

В ідеалі трудова діяльність повинна надавати людині задоволення і не бути надмірно важкою чи напруженою. Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.

Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.

Важкість праці характеризується фізичним, динамічним навантаженням, масою вантажу, що підійматися і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів (зір, слух тощо), емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Під час виконання людиною трудових обов’язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем. Виробниче середовище забезпечує життєдіяльність під час виконання трудових обов’язків, у тому числі і працездатність, але при певних обставинах, ці ж чинники можуть являти небезпеку і причиняти шкоду людині. Будь-які реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деякої небезпеки, що полягає у можливості захворювання, отримання травми чи іншого ушкодження організму. Сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання трудових обов’язків – це умови праці. Люди, знаряддя праці, довкілля та задачі, поставлені у процесі трудової діяльності, являють собою динамічну систему, зміна в якій будь-якого з компонентів веде до зміни інших, а результівний вплив на безпеку інколи буває важко оцінити заздалегідь. Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Виробничий ризик – це ймовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Огляд робочого місця є важливою складовою забезпечення безпеки та професійного здоров’я працівників. Регулярне проведення оглядів допомагає виявити потенційні небезпеки та здійснити необхідні заходи щодо їх запобігання. Правила проведення огляду робочого місця можуть відрізнятися залежно від країни та галузі діяльності. Під час огляду необхідно звертати увагу на такі аспекти, як ергономіка робочого місця, наявність правильного обладнання, стан інженерних систем і дотримання норм безпеки. Якщо в результаті огляду виявляються недоліки або порушення, їх необхідно негайно усунути.

Регулярний огляд робочого місця є одним із ключових аспектів безпеки та ефективності роботи. Незалежно від того, де ви працюєте — в офісі, на будівництві або на виробництві — правильне облаштування робочого місця є невіддільною частиною промислової безпеки. Огляд робочого місця необхідний для виявлення та усунення потенційних небезпек, які можуть негативно вплинути на здоров’я працівників або спричинити нещасні випадки.

Випуск матеріалів, що були у вжитку в процесі роботи, можуть бути небезпечними під час потрапляння в організм, спричиняти алергічні реакції або навіть серйозні захворювання. Перевірка та виявлення таких матеріалів є обов’язковою процедурою, щоб захистити працівників від небезпечних речовин і засобів. 

Під час огляду робочого місця, перевіряється, чи всіх необхідних заходів було вжито для запобігання пошкоджень. Це може містити правильну розстановку техніки, дротів, меблів, використання ергономічного офісного обладнання, наявність відповідного освітлення і можливість регулювання робочої висоти тощо.

Огляд робочого місця також дає змогу оцінювати безпеку та гігієну харчування і питного режиму працівників. Регулярна перевірка робочих приміщень, їдалень, окремих кімнат тощо, допомагає гарантувати, що співробітникам надається якісне та безпечне харчування, що може безпосередньо вплинути на їхнє здоров’я та ефективність праці.

Огляд робочого місця також має значення для оцінки відповідності чинним законодавчим  нормам і стандартам безпеки. У підсумку, регулярний огляд робочого місця є важливою процедурою, яка допомагає забезпечити безпеку та ефективність роботи співробітників. Виявлення та усунення потенційних небезпек, забезпечення ергономіки та гігієни робочого місця, а також дотримання норм і стандартів безпеки допомагають створити здорове та безпечне робоче середовище для всіх працівників, — зазначив психолог.