Викладач кафедри психології Дніпровського інституту ПрАТ ВНЗ «МАУП», правознавець, психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія інформує про наступне. Міжнародний день праці або Перше травня, або День праці відзначається у всьому світі 1 травня щороку, на честь досягнень людей праці. Цей день сприяє підвищенню обізнаності про права працівників, а також визнанню їхніх досягнень. День праці має різні історії походження в різних країнах. Але спільним є те, що цей день фокусується на досягненнях і внеску працівників. Він поширює обізнаність про права та можливості кожної людини праці, які вона повинна мати для свого добробуту та покращення.
День праці надає працівникам право працювати лише 8 годин на день. Це дає працівникам можливість звільнитися від стресу і тиску, спричиненого великою кількістю справ, які вони виконують протягом одного дня.
1 травня 1886 року у Сполучених Штатах Америки розпочався страйк профспілок, які вимагали, щоб робітників не змушували працювати понад вісім годин на день. 4 травня під час страйку сталися вибухи бомб на площі Хеймаркет («Сінний ринок») в Чикаго. Внаслідок цього загинуло кілька людей і поліцейських, понад 100 осіб отримали поранення. Проте страйк не мав безпосереднього впливу на роботу робітників, але допоміг встановити восьмигодинний робочий день у кількох країнах світу. Справжня заява про подію: «Надійні свідки засвідчили, що всі пістолетні постріли були зроблені з центру вулиці, де стояла поліція, і жодного — з натовпу. До того, в перших газетних повідомленнях не було жодної згадки про стрілянину з боку цивільних осіб. Телеграфний стовп на місці події був усіяний кульовими отворами, і всі вони виходили з боку поліції».
У 1889 році в Парижі відбулася зустріч, на якій було вирішено святкувати 1 травня щорічно за пропозицією Реймонда Лавіньї (Raymond Lavigne), який заявив, що для відзначення річниці чиказьких протестів необхідні міжнародні демонстрації. Реймонд Лавінь був політичним активістом і профспілковим діячем з Бордо, котрий створив підпільні профспілки ще до прийняття закону 1884 року, який вперше дозволив їх створення у Франції, і об’єднав робітничий рух у Жиронді. Він був одним з лідерів Національної федерації синдикатів. У 1891 році другий конгрес Інтернаціоналу офіційно визнав святкування Першого травня щорічною подією.
Ми знаємо, що праця — це та частина суспільства, на якій тримається весь економічний прогрес. Навіть у механічну еру сьогодення важливість праці не зменшується. Наприклад, на державній службі, у промисловості, торгівлі, сільському господарстві, будівництві будинків, мостів, доріг тощо внесок праці відіграє вирішальну роль. Отже, можна сказати, що праця - це сукупність усіх фізичних і розумових зусиль людини, що використовуються для створення товарів і послуг. Вона є основним фактором виробництва. День праці відзначається щороку з метою поширення інформації про права та можливості, які повинен мати кожен працівник для свого добробуту та покращення, — зазначив психолог.