Викладач кафедри психології Дніпровського інституту ПрАТ ВНЗ «МАУП», правознавець, психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, член Міжнародної асоціації психологів та консультантів із сексуальної освіти Едуард Абашія інформує про наступне.

Міжнародний день захисту дітей або День захисту дітей відзначається 1 червня у різні дні в багатьох країнах світу, щоб вшанувати дітей у всьому світі. Тож цей день означає не лише перший день літа, але й дещо більше для майбутнього дітей.

Кажуть, що Міжнародний день захисту дітей є найстарішим міжнародним святом у світі.  Міжнародний день захисту дітей встановлений у 1925 році на Всесвітній конференції захисту дітей у Женеві. Вперше 1 червня було відзначено як Міжнародний день захисту дітей у 1950 році.

Захист прав дітей закріплений у багатьох міжнародних документах і резолюціях, серед яких Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1959 році, та Конвенція про права дитини, прийнята у 1989 році. Ці документи фактично розглядають дітей як найбільш вразливу соціальну групу суспільства.

20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ООН прийняла значно розширену версію Декларації прав дитини, додавши десять принципів замість початкових п’яти.

Ця дата була прийнята як Міжнародний день захисту дітей. У 1989 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини. 2 вересня 1990 року вона стала міжнародним правом за одним суттєвим винятком: США підписали Хартію, але не ратифікували її. Конвенція складається з 54 статей, які стосуються основних прав людини, на які мають право діти в усьому світі:

• право на виживання
• право на повноцінний розвиток
• захист від шкідливого впливу, жорстокого поводження та експлуатації
• право на повну участь у сімейному, культурному та соціальному житті. 

Чотирма основними принципами Конвенції є недискримінація; відданість найкращим інтересам дитини; право на життя, виживання та розвиток; повага до поглядів дитини.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про права дитини, дитиною вважається «...кожна людська істота до досягнення вісімнадцятирічного віку, якщо за законом, що застосовується до дитини, вона не досягає повноліття раніше».

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини 27 лютого 1991 року Постановою Верховної Ради № 789-XIІ.

1 червня відзначається майже у всіх пострадянських країнах. Окрім 1 червня, існує ще один не менш важливий день, присвячений дітям та їхнім правам, який відзначається 20 листопада – це Всесвітній день захисту дітей. У перший місяць літа, а точніше 12 червня, відзначається Всесвітній день боротьби з дитячою працею.

Міжнародна організація праці (МОП) започаткувала Всесвітній день боротьби з дитячою працею у 2002 році, щоб привернути увагу до глобальних масштабів дитячої праці, а також до дій і зусиль, необхідних для її ліквідації.

Щороку 12 червня Всесвітній день об’єднує уряди, організації роботодавців і працівників, громадянське суспільство, а також мільйони людей з усього світу, щоб привернути увагу до тяжкого становища дітей-працівників і до того, що можна зробити, щоб допомогти їм.

Сьогодні в усьому світі велика кількість дітей залучена до оплачуваної або неоплачуваної хатньої роботи в домівках третіх осіб або роботодавців. Ці діти можуть бути особливо вразливими до експлуатації. Їхня робота часто прихована від очей громадськості, вони можуть бути ізольованими і працювати далеко від дому, де проживає їхня сім’я. Історії про жорстоке поводження з дітьми в домашньому господарстві є надто поширеними.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України (далі - КУ), батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 КУ).

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей (ст. 52 КУ).

Тож спробуймо зробити ці та всі інші дні яскравішими, внесемо у життя дітей частинку добра і любові. Адже діти – наше майбутнє, саме ми своїми справами і думками творимо його. Саме від нас залежить, яким буде це майбутнє!, - зазначив психолог.