Викладач кафедри психології Дніпровського інституту ПрАТ ВНЗ «МАУП», правознавець, психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія інформує про наступне. День подяки (The Thanksgiving Day) – національне свято в США, яке у 2024 році припадає на четвер, 28 листопада. Свято відзначають на державному рівні у другий понеділок жовтня в Канаді і в четвертий четвер листопада в США.

Своїм корінням це свято сягає вглиб американської історії, до найперших переселенців з Англії, які прибули до берегів Америки в 1620 році на судні «Мейфлавер» (Mayflower). Переселенці висадилися після важкого плавання штормовим океаном у нинішньому штаті Массачусетс морозним листопадовим днем і заснували Плімутську колонію. Більше половини з приблизно сотні прибулих не змогли пережити сувору зиму і загинули від холоду, голоду і хвороб. Ті, що вижили, заснували колонію і навесні за допомогою місцевих індіанців, які навчили їх, які культури і яким чином вирощувати на цьому кам’янистому ґрунті, розпочали обробіток землі.

Врожай виявився багатим та став певною мірою нагородою за докладені зусилля. У листопаді 1621 року, після того, як перший врожай кукурудзи, зібраний пілігримами, виявився успішним, перший губернатор колоністів Вільям Бредфорд запропонував на честь свята врожаю провести день принесення подяки Господу та організував святковий бенкет і запросив групу індіанських союзників молодої колонії, в тому числі вождя вампаноагів Масасоїта. Фестиваль, який тепер згадують як «перший День подяки в Америці» - хоча самі пілігрими, можливо, не використовували цей термін у той час - тривав три дні. Хоча не існує жодних записів про точне меню першого Дня подяки, багато з того, що ми знаємо про те, що відбувалося на першому Дні подяки, походить від літописця пілігримів Едварда Вінслоу, який писав:

«Врожай був зібраний, і ми отримали його. Коли ми зібрали врожай, наш воєвода послав чотирьох чоловіків на полювання, щоб ми могли по-особливому порадіти разом, зібравши плоди нашої праці; Вони вчотирьох за один день вполювали стільки ж птиці, скільки з невеликою підмогою служили товариству майже тиждень, і в цей час, крім інших розваг, ми вправлялися у володінні зброєю; багато індіанців прибуло до нас, а серед інших - їхній найвеличніший король Масасуайт із дев’яноста чоловіками, яких ми три дні розважали і пригощали, а вони пішли і вполювали п’ятьох оленів, яких принесли на плантацію і подарували нашому губернаторові, а також капітанові та іншим. І хоча не завжди буває так багато, як цього разу у нас, але, з ласки Божої, ми настільки далекі від нужди, що часто бажаємо, щоб ви були учасниками нашого достатку».

Понад два століття дні подяки відзначалися окремими колоніями та штатами. Лише в 1863 році, в розпал Громадянської війни, президент США Авраам Лінкольн проголосив національний День подяки, який відзначатиметься щороку в листопаді. Але свято не обійшлося без суперечок. Багато американців, у тому числі й корінних американців, вважають, що святкування Дня подяки приховує справжню історію гноблення і кровопролиття, яка лежить в основі відносин між європейськими поселенцями і корінними американцями.

Духовне значення свята, крім подяки за врожай, часто полягає в підведенні підсумків свого духовного життя, а також передчутті другого пришестя Христа. Робиться це на підставі слів Спасителя: «Той, що сіє добре насіння, — це Син Людський; поле —це світ, добре насіння — це сини царства, а плевели — це сини лукавого; ворог, що посіяв їх, — це диявол, жнива — це кінець світу, а женці — це ангели» (Матвія 13:37 – 39).