18 грудня 2024 року викладач кафедри психології Дніпровського інституту ПрАТ ВНЗ «МАУП», правознавець, психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Едуард Абашія провів  із суб’єктом пробації навчальне заняття психотерапевтичного спрямування. Даний захід був приурочений Міжнародному дню кіно, яке відзначається у світі щорічно 28 грудня.

Сеанс кінотерапії був побудований на основі фільму «Вуковар (Vukovar, jedna prica / Vukovar Poste Restante)», режисера Боро Драшковича, рік виходу: 1994.

В рамках заходу суб’єкт пробації виконав домашнє завдання, в якому зазначив:

• Чим саме сподобався та не сподобався запропонований фільм?
• Чи є щось схожого між акторами фільму та суб’єктом пробації?
• Які паралелі можна провести між сюжетом фільму і подіями, що відбуваються в Україні?
• Чим мотивує цей фільм?
• Що хотів би змінити (поліпшити) у своєму житті та в собі суб’єкт пробації?
• Чи має мрії і як рухається до реалізації своїх мрій суб’єкт пробації?
• Які висновки зробив для себе після перегляду фільму суб’єкт пробації?

Фільмотерапія (або кінотерапія) – це напрям психотерапії, що містить у собі систему методів, заснованих на способах роботи з реакціями людини, отриманими під час і після перегляду фільму і спрямованими на душевне зцілення людини.

Під час сеансу кінотерапії глядачем проводиться аналіз фільму, який заснований на ідеї проекції, тобто бачення реальності залежить від внутрішнього стану людини, де під час роботи використовується сюжет або епізод фільму та інтерпретація побаченого.

Кінотерапія може також навчити конкретну людину бути уважною до свого способу мислення, власних виборів та потреб, бо на їхній основі будується власне життя.

Клієнти дивляться один і той самий фільм, а ситуацію всі бачать різну, по-своєму. У цьому і є особлива цінність таких занять, бо таке навчання дає змогу людині розширити свій власний світогляд і подивитися на особистісні чи інші аспекти буття людини під іншим кутом.

Людина, як правило, звертає на себе увагу тільки в дзеркалі. Тому людям властиво звинувачувати інших у чомусь і не бачити самих себе збоку. Глядач, який переглядає фільм, має змогу побачити свою проблему, поглянути їй в очі та зрозуміти її, підвищити свою здатність до критичного осмислення життєвих ситуацій тощо, - зазначив психолог.